- влови
- -ів, мн., заст.Полювання, облава.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вловимий — влови/мість, влови/ти, влови/тися, вло/влений, вло/влювальний, вло/влюваний, вло/влювання, вло/влювати, вло/влювач, вло/влюючий, вловля/ння, вловля/ти, вло/вний, влого/вина див. уловимий, уловити і т. д … Український тлумачний словник
уловимість — (влови/мість), мості, ж. Абстр. ім. до уловимий (влови/мий) … Український тлумачний словник
уловимий — (влови/мий), а, е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Якого можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний … Український тлумачний словник
уловитися — (влови/тися), уловлю/ся, уло/вишся; мн. уло/вляться; док. Потрапляти у пастку, на гачок тощо … Український тлумачний словник
вловимий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вловити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вловитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
уловлювати — (вло/влювати), юю, юєш і рідко уловля/ти (вловля/ти), я/ю, я/єш, недок., улови/ти (влови/ти), уловлю/, уло/виш; мн. уло/влять; док., перех. 1) Сприймати, розпізнавати, помічати що небудь органами чуттів. || Сприймати, осягати розумом або помічати … Український тлумачний словник